Постановка проблеми. Результати успішності учнів у навчанні дають змогу констатувати той факт, що бажання вчитися стрімко знижується починаючи з основної і продовжується у «геометричній прогресії» у старшій школі. Як правило, перестають вчитися ті діти, які від природи обдаровані високим рівнем інтелектуальних здібностей. Це обумовлено спрямованістю класно – урочної системи на учня з середнім рівнем знань, що уповільнює темп вивчення нового матеріалу, викликає нудьгу та підриває авторитет вчителя в очах обдарованої дитини. Рівень розвитку когнітивної сфери такого учня сприяє швидкому засвоєнню нового матеріалу та відтворенню його в стандартних ситуаціях, що робить процес навчання надзвичайно простим та у майбутньому призводить до небажання працювати систематично і наполегливо. 

         З метою усунути ці недоліки рекомендується застосовувати індивідуальний підхід і диференціацію у навчанні, розробляти індивідуальні траєкторії для кожного учня. Реалізація таких підходів вимагає від учителя ґрунтовної підготовки до уроку та наявності здібностей проектувати і організовувати навчальний процес. У зв’язку з колосальною завантаженістю вчителя у навчальній та виховній роботі, великою кількістю учнів у класі реалізувати дані методичні поради надзвичайно складно.

         Усунути створені протиріччя та проблеми дозволяє профільне навчання, що вже запроваджене у всіх школах України. Воно дає можливість учневі вивчати поглиблено лише ті предмети, які подобаються йому, будуть потрібні у подальшому навчанні та житті.

         Вагомий внесок у профільному навчанні належить елективним курсам, які дають змогу учням, схильним до вивчення конкретного предмета чи циклу споріднених предметів поглибити свої знання, стимулюють розвиток загально навчальних і професійних умінь та навичок, сприяють у виборі напрямку чи профілю навчання у старшій школі, допомагають у професійному самовизначення випускника ЗНЗ, готують до зовнішнього незалежного оцінювання, державної підсумкової атестації. Наявність елективних курсів як варіативного компоненту у навчальному плані основної та старшої школи сприяє залученню обдарованих дітей до пізнавальної та корисної роботи, що надає можливість вчителю працювати з невеликою групою учнів однакового рівня знань, забезпечує побудову індивідуальних траєкторій для кожного школяра.

         Такий підхід дає можливість вчителю застосовувати на заняттях з елективних курсів продуктивні методи  роботи, що спрямовані на сильного учня, викликають у нього глибокий інтерес та задоволеність від процесу навчання. До таких методів роботи належить проблемно – розвиваюче навчання, що обумовлене принциповими змінами змісту і характеру праці сучасної людини у напрямі, насамперед, перетворення цієї праці в «самодіяльність», творчість.